Куркуріна Людмила Григорівна

Кожна школа повинна прагнути до самовдосконалення й поліпшення. Час не стоїть на місці. Разом з ним змінюються вимоги до освіти, з’являються нові стандарти навчання, сучасне обладнання. І для того, щоб все це працювало, необхідний керівник, який чітко розуміє завдання, поставлене перед ним, який здатний вивести школу на більш високий рівень. Таким керівником, енергійним, цілеспрямованим, є директор школи. Вона зуміла за короткий термін підвищити авторитет школи не тільки серед жителів села, а й на районному рівні. Дійсно, це керівник, який вболіває за свою справу, прагне до того, щоб про школу відгукувалися не просто як про навчальний заклад, а про той храм науки, в якому б хотілося всім учитися й працювати.
За десять років її роботи на цій посаді відбулося багато змін, до яких усі звикли й часто не помічають їх. Адже таким звичним стало для всіх, що в школі з’явилися нові комп’ютери, мультимедійні проектори, Інтернет, шкільний сайт. Змінилися кабінети, фойє, шкільні коридори. Приведено у відповідність усі документи, за якими працює школа. Перейшли на профільне навчання старші класи. Безліч планів та проектів для школи готувалися цим керівником.
Вона – Овен. Люди, що народилися під цим знаком вогню, протягом усього життя піддаються емоціям. Овни – екстраверти, завзяті, впевнені в собі, з надзвичайно розвиненою логікою, здатні брати до уваги будь-які доводи, зауваження. Саме до них найбільше підходить давньокитайська мудрість: «Скажи мені – і я забуду, покажи мені – і я запам’ятаю, дай мені діяти самому – і я навчуся». Навчаючи, вчитися – це головна аксіома вчителя й директора зокрема.
Довгий час у вищій школі існувала думка, що головне для випускника педагогічного навчального закладу – це його фахова майстерність, а те, яка він людина – це другорядне. Проведені соціологічні дослідження як у нашій країні, так і за кордоном говорять про те, що лише 15 % успіху вчителя залежить від його професійних якостей, усе інше – вміння працювати з людьми, особистісні якості педагога, які багато в чому сприяють успіху в роботі.
Директор школи – це перш за все вчитель, що володіє приємними манерами поведінки, а саме: навичками спілкування, вмінням привернути до себе увагу, викликати захоплення своїми душевними якостями, розумовими здібностями. Вона завжди дотримується педагогічного такту, який включає в себе підвищену чуйність до оточуючих і вміння знайти таку форму спілкування з іншою особистістю, яка дозволяла б їй зберегти особисту гідність. Але не можна забувати про моральні якості. А для цього потрібно, щоб серце – головний інструмент педагога – було зрячим.
Чим для неї є школа? Це її життя й натхнення. Кожний учень – частинка душі. Рутинна робота директора забирає багато сил, проте, працюючи на дитину, можна помітити, що праця дає плоди, і¬ сили повертаються.
Чим живе директор школи? Школою. Постійно турбують проблеми: що змінити, з ким співпрацювати, чим зацікавити, надихнути.
Для неї ранок – це зустріч з учнями й колегами. «Доброго ранку» – не просто вітання, а програмування на добрий початок дня, на яскраві враження. Побачити очі дітей, розпізнати настрій учителя, почути враження батьків, скорегувати настрій школи – це найважливіше. Робота почалася. Дзвінок на перший урок і, здається, через кілька хвилин – на останній. Учительська гомонить – обмін думками. У когось «не урок, а пісня», а ось учитель незадоволений своїм учнем – і таке буває.
Дивиться директор на вчителів і розуміє, яке щастя, що вони такі є: заклопотані, мудрі, турботливі, натхненні, веселі. Завтра знову ранок, і він буде новий, інакший, особливий… І так щодня.
Слово «директор» асоціюється з образом диригента. Будь-яка симфонія або пісня лише тоді буде звучати музично грамотно, хвилююче, коли оркестр буде діяти злагоджено, розуміючи не лише кожний рух палички диригента, але й коли останній зуміє прочитати в очах своїх підлеглих радість чи біль, сумнів чи натхнення. Недаремно своїм педагогічним кредо вона вважає народну мудрість, у якій сказано: «Не вчи дерево рости, а створи умови для його росту».